Сороміцьке :) (разом з Viter07)

Уявно  покохатися  із  Вітром  -
Танюшенько,  хіба  це  не  прикол?                              

Аби  опісля  не  з’явились  діти  -
Бо  ні  до  чого  нам  такий  прокол.                          

Якщо  від  непорочного  зачаття
підуть,  Танюшо,  діточки  у  нас                                      
візьмЕмося  за  діло  із  завзяттям
і  наклепаєм  разом  цілий  клас!

Та  класу,  я  гадаю,  мало  буде.
розжЕнемося  ми  на  стадіон!
Я  буду  героїнею!  Ой,  люди!
А  ви,  звичайно,  тато-чемпіон!

Заманлива,  звичайно,  перспектива,
та  де  ж  нам  взяти  цілий  стадіон,                                
тридцятидвохкімнатную  квартиру,
харчів  дитячих  -  мінімум  вагон?!!!

Ну  то  скажу  я  –  значить  нам  не  доля
Разом  із  Вами  діточок  "клепать".
Така,  мабуть,  для  нас  є  Божа  воля.
Бувайте.  На  добраніч.  Пішла  спать.

Я  нині  також  дуже  хочу  спати,
та  от  біда  -  не  визначився:  З  КИМ?                            
Коментарів  у  вірші  так  багато...
Та  то  -  таке...  Добраніч!  Меньше  з  тим...


P.S.    писалося,    як    відповідді    один    одному    в    коментарях    під    віршем    :)

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=203477
Рубрика:
дата надходження 30.07.2010
автор: Троянда Пустелі