Я чув,як матір щось співала
І вірив,що вона мене чекала...
Я відчував її любов,
І стукіт серця знов і знов...
Не раз майбутнє уявляв:
Як матері допомагав;
Як з батьком рибок годував,
Які були в моїй кімнаті
В акваріумі на столі ...;
Як з хлопцями футбол я грав;
Як ніч не спав,переживав;
Як перші гроші заробляв;
Як вперше щиро покохав;
Як син мій ріс, і я його навчав
.....
І сильний біль,
Ще більший страх,
У мами сльози на очах...
Що сталось,мамо, я не вірю...
Як ти могла, скажи чому?
Невже я ненародженим помру?
Благаю,Боже, поможи...
бо моє ж тіло розривють на шматки......
ПІД РАНОК ХОЛОДНИЙ ПРОПАВ ТОЙ ВНУТРІШНІЙ ГОЛОС МАЛОЇ ТАК І НЕНАРОДЖЕНОЇ ДИТИНИ..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=203531
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.07.2010
автор: Одна Така :(