Взлети і падіння
втрачається терпіння
знесилююсь до знемоги
у пошуках дороги
яка приведе мене до раю
але щоразу я її втрачаю
невідомо що зробити
щоб дорогу цю не загубити
а світ цей вже загинув
і Господь його покинув
потрібно змінити стереотипи
щоб вижити треба вбити
вбити треба душу і свободу
щоб зберегти риси людського роду
ми прокляті з давніх віків
і нарекли на це своїх дочок і синів
полум'я пекла нас чекає
навіть молитва свята недопомагає
і ось пульс зникає
картинка пропадає
нерозумію загинув чи живу
стабільності не збережу
лежу я в палаті вкоматозі
до воріт пекла на півдорозі
чути гільйотини звук
врата відчиняються "тук-тук"
все навколо зупинилось
ал ось спасіння,серце знов забилось....
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=203705
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 31.07.2010
автор: Cheese_Boy