У долю свою, свято вірю.

Я  в  долю  свою  свято  вірю...
І  ключик  до  неї  я  вмить  підберу
Чекаю  її,  свою  мрію...
Я  тебе  кохана  собі  заберу.
Нарешті  ти  станеш  моєю.
Я  в  руки  візьму  себе,  серденько,  знай!
Кохатиму  щиро  і  ніжно...
І  тебе  прошу,  мене  вірно  кохай!
Тепло  подарую  і  спокій.
Упевненість  не  лише  завтрішнім  дні
Тобі  лише  треба  кохано,
На  сотню  відсотків  повірить  мені!
Клянусь  я  ніколи  не  зраджу!!!
На  старім  житті  ж  бо  поставлю  я  хрест!
Та  я  ж  за  для  тебе  кохана,
Взберусь  на  самісінький  пік  Еверест!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=203788
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.08.2010
автор: Урюпін Анатолій Іванович