Все те моє, що було дивом,
Переросло у літню спеку.
Усе моє, що так любила, -
Немов зірки в тяжких тенетах.
Усе пройде, усе минеться -
І без людей я знаю це.
У серці буря не здійметься
Емоціями на лице.
Усе так просто, все нескладно,
Аж нецікаво стало враз.
І місяць другий літа владно
Мене веде, як в перший раз.
19.07.10
Я можу просто, тихо жити,
Я можу цього не писати,
Вночі зорею не горіти,
І що в душі його - не знати,
Життя - на фото не знімати,
Прості думки в собі носити,
Книжки безглузді не читати...
А як же він?
Його я можу не любити!
22.07.2010
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=203992
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.08.2010
автор: dada_