Диму без вогню не буває

От  й  дочекались  кари  із  небес!
Та  робим  вигляд,  мов  не  зрозуміли.
Боротись  з  лихом  буде  еМеНеС  -
Ми  ж  грішимо  направо  і  наліво.

На  потепління  списуєм  гріхи,
На  земні  цикли  поділили  совість,
А  що  життя  до  страти  прирекли,
Продали  віру  -  мовчимо  натомість.

А  нащо  говорити  те,  що  є,
Як  за  одним  гріхом  сплітаєм  другий?
Що  найрідніше  -  хутко  продаєм,
Що  найсвятіше  -  топчем,  недолугі.

Бо  поклоняємось  грошам,  а  не  Христу,
І  молимось  на  золоті  кишені,
Забули  першу  заповідь  просту:
«Нехай  не  буде  більш  богів,  крім  мене!»

Та  мало  нам,  що  молимось  самі  -
Своїх  дітей  ізмалку  приучаєм.
Кому  ми  молимось?  Грошам,  чи  сатані?
А  потім  на  природу  нарікаєм!

Он  у  сусідів  вже  горять  ліси,
Горять  хати,  поселення  страждають.
Досяг  той  дим  вже  Києва  з  Москви,
А  диму  без  вогню  то  не  буває!

А  ми  радієм,  що  взяли  кредит,
Що  ненароджених  уже  продали  в  рабство  -
Ото  Господь  й  проводить  аудит,
Одумайтесь,  вельмишановне  "братство"!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=204008
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 02.08.2010
автор: Борода