***
Не дай, Боже, мій талан
В землю закопати.
Поросте по нім бур’ян
Важко буде пожинати.
Можна глибоко талан
Під земленьку зарити
І щоб пусткою став лан
Та й не зміг б родити.
Чого мені такий талан
У темряві тримати
Повсюди стелиться туман
Світла навіть не видати.
Кожен може свій талан
Щиро досить проявити
Але не кожному з прочан
Зможе добре пощастити.
Раз талан і два талан
Добре нічого сказати
Так вперед крокуй Іван
Сміливіше не відставати!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=204068
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.08.2010
автор: Пастернак Іван