Гойдається в березах сіре небо,
колишуть хмари обрій вдалині,
і подихом, перетнутим в мені,
останній лист тріпоче - а чи треба?
Самотній лист, не рви мені душі...
Дощами митий, шарпаний вітрами,
приб'ється тихим спогадом до рами,
допише недописані вірші.
Впаде мій сум в осінню каламуть -
не сплесне, не розіб'ється, не скрикне.
Лиш зойкне у душі осіння скрипка
за тим, чого ніколи не вернуть
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=204200
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.08.2010
автор: Omega