Як плаче вересень весни,
Коли не тане крига,
Так всі від моря до Десни
Веселі, мов та дзига.
Коли валун накриє знов
Веселі вуха пальми,
Тоді заграє в нас любов,
Тоді натиснем гальма.
Запізно, мабуть, ми взялись
Важливе розуміти.
Ще наші пращури клялись
Усе важке зуміти.
Як не "допетрає" народ,
Що легше разом жити?
І виорать разом город -
Не самомУ гатити.
Єднаймось браття, скоро час
Міцні виводить стіни.
Ми побудуємо для нас
Новітню Україну!!!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=204370
Рубрика: Патріотичні вірші
дата надходження 04.08.2010
автор: Андрій Конопко