До землі потихесеньку хилиться вечір,
Опускає натомлені віти верба,
Тихо сутінки сині лягають на плечі.
Затихає в ставку гомінлива вода.
Ніч виходить з лісів - чародійка весняна,
Наче панна заквітчана в зоряних снах,
Тихо струшує роси у трави духмяні
І купається місяць в коханих очах.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=204396
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 05.08.2010
автор: Alexandrina