Знімаюсь з гачка, хутенько стрибаю у річку,
Я рибка, що важить, без малого, 10 кіло…
А я пересолений борщик що лізе у пічку,
Я вщухле, прокисле, старезне червоне вино.
І хоч живемо ми долею збиті - сол́ено та вщухло,
І хоч настрій ми стрімко псуємо усім навкруги,
Та без нас існувати було б однотипно, та сумно,
Без веселих пригод, без щасливих думок, без мети.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=204420
Рубрика: Сатира
дата надходження 05.08.2010
автор: Ярослав Клочник