your leather is skin
Господь сушить бублики
над комином і шпурляє
ними, сухими,
в голову п’яному господареві,
що сидить посеред двору
розпущеним лотосом
той тихо матюкається
мовляв б*я вир*дки
з саміського ранку болить голова
так стріляє, наче по ній
хтось чимось б’є згори
а ви не принесете навіть води
і навіть чарку похмелитися
Господь стає навкарачки
і повзе до вуликів благословляти
мед на добрих бджіл
аби були
бублики з медом
і навіть
медова горілка
щоби стало чим похмелитися
господареві дому
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=204831
Рубрика: Верлібр
дата надходження 08.08.2010
автор: Тетяна Запорожець