Коли вдягаю шовковий халатик -
так ось де крилець позича метелик!
Мов сніг розгублений лапатий
кружляю. Огортаю землю, небо...
Затріпотять веселі і барвисті
напівпрозорі поли ніби вікна й двері
закриються повільно й урочисто,
підв"яжеться паском блакить і зелень...
Мов Африку, жагучу й розмарнілу
у океані шовку віднаходиш скарб.
Мандрують руки й губи сміло,
стікає струменем гарячим пеньюар*...
Так ось де крилець позича метелик...
*Пеньюар
и ПЕНЮАР, пенюара, м. (фр. peignoir от peigner - причесать). 1. Пелеринка, простыня, к-рой закрывают плечи во время стрижки, причесывания (спец.). 2. Утренний женский капот, домашнее легкое женское платье. Многие горничные не употребляли иностранное слово "пеньюар", а называли по-русски "распашонка". Лесков.
Толковый словарь Ушакова
09. 08.2010р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=204946
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.08.2010
автор: gala.vita