Сталь…

Ти  не  зупиниш  біль  ночей,
Що  серце  розриває  на  шматки,
Що  змушує  чекати  кожен  день...
І  за  потоком  сліз  одне:"Прийди!.........."

Як  можна  було  би  КРИЧАТИ  в  невідомість
Так  голосно,і  БОЛЯЧЕ,і  в  темряві  життя.
Як  можна  було  би  змінити  нам  свідомість
І  спільне  віднайти.Я  була  би  ТВОЯ.

Ти  не  зупиниш  біль  холодних  ранків,
І  щем  згасаючих  надій.
Я  у  твоїй  душі  ПРЕКРАСНА  БРАНКА,
А  ти-ПАЛЮЧА  СТАЛЬ  в  душі  моїй...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=204984
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.08.2010
автор: Never Say Never