Розп’яття

.                Усе  мина.  А  суть  спливає  згодом.
                   Невже  це  лиш  нащадкам  розпізнати?
                   Вкраїна  межи  заходом  і  сходом
                   Знедолена,  розтерзана,  розп’ята.

                   Всесвітні  і  досвітні  стихли  півні.
                   І  світ  мовчить  удавано  й  затято.
                   Вкраїна  межи  північчю  і  півднем
                   Знедолена,  розтерзана,  розп’ята.

                   Невже  така  приреченість  довічна:
                   Мовчати,  виглядати,  бідувати
                   Вкраїні  на  хресті  географічнім
                   Знедоленій,  розтерзаній,  розп’ятій?

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=205186
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 10.08.2010
автор: СавчукМикола