я знову жалкую,
що гарячі барви
духмяного літа
нема куди сховати
немає куди діти...
я подумки друкую
спогади короткі,
що боюсь злякати,
що боюсь забути...
думки тихі, безмовні
лякливо розлітаються,
в клубки нитками збиваються.
вони для мене коштовні...
я зібрати їх хочу,
нехай вони воркочуть
для осені жовто-холодної
на спогади дико голодної.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=205205
Рубрика:
дата надходження 10.08.2010
автор: Фанька