Колискова.
Співаючи дітям,
чую,
що сном
рикошетить і в тебе.
Я вмощуюсь поруч,
На землі, як на небі,
не торкаючись тілом
ані йона тебе.
Засинаючи, рахую до...
Злизую ніч
та сни
смаку "Бордо".
Ти ж
проникаєш в ці сни,
як Адам
проникає у Єву -
руками,
цілунками,
кригою заперечень,
точками "Еф", "Аш" та "Джі",
доторками гіпотетичних речень,
невідомими навіть мені
на власному тілі;
Я народжую втрачені цілі
Просто у пригорщі
терпких Любовей...
Не поспішай!
Давай не так скоро!
Струшує моЄ сьогочасся
сюрчанням цикад,
ТвОїм теплом
й тихим Щастям...
Саме так
я добуваю для тебе
чужі мені інтеграли.
Вигадую нОві рівняння
З іксами вір і магічних граалів,
Щоби потім
якось зійшлося
ТвоЄ - Чоловіче
МОє - Жіноче
В інтегральне Кохання
парадоксальних бажань
і наших Життів,
Звичних усім меридіан
І зОвсім новИх полюсів
наших спільних
інтимних світів.
Раз
і
НазАвжди!
Я, вкотрЕ,
завмираю у твОїх обіймах
на початку слова "Кохали"
(-сь)
Я вибираю тебе,
як Батька свОїх дітей...
До чого тут
інтеграли?..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=205459
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.08.2010
автор: LaLoba