Переді мною майбутнє сину
Скажи мені сину: я не згину
З колін підіймуся коли упаду
Світло попереду і я іду
Бога обрали одні
Інші сказали не віримо ні
Це не наш Бог це не наша кров
Для нього закрита наша любов
Такого Бога потрібно убити
Любити не можемо ми його любити
Смерть це буде йому вінець
Для нас став початок для них був кінець
Прощення ми простили вони нас прокляли
Тіло мертве із розп’яття зняли
Світлом нам стало його воскресіння
Їм не прийшло іще досі прозріння
Мати тримає в обіймах сина
Для неї він завжди буде дитина
Маленький хлопчик її дитя
У її серці його ім’я
Батьку що скажеш про це життя
Що відчуваєш які почуття
Маєш до світу в якому твій син
В поступі правди йде часу плин
В вічності вічні та чи так є
Серце у грудях б’ється моє
Там вище розуму ще не збагнути
Є чи нема але хочемо бути
20-21.02.2010
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=205487
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 12.08.2010
автор: КРІПАКОС