Гроза
Хвилюється ліс в шумовинні,
На обрії зріє гроза,
Збирається вал темно-синій,
І в полі десь мека коза.
Упали краплини додолу,
Холод війнув вітерцем,
І громом з небесного столу,
Блискавиця мигнула вогнем.
Запахло повітря озоном,
І дощ на всю міць зашумів,
У вікнах відбившися дзвоном,
Мільйонів приглушених слів.
Коротка ця буде розмова,
Вже сонце зорить в далині,
Й веселка у барвах святкова,
Яснотою манить у сині.
Задоволену, вмиту і свіжу,
Ароматом напоєну рань,
Зодягне вона в одежу,
Заквітчаних росяних вбрань...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=205645
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 13.08.2010
автор: Межа реальності