Чорна рамка для любові,
Бо любові вже немає.
Незароджене кохання
Незароджено вмирає.
Незароджене кохання
Дико рвалось до життя
І кричало і молило,
„Хочу жити!” говорило,
Та його ніхто не чув –
Час кохання вже минув.
Розійшлись у напрямках різних –
Не стала любов соковитою, пізньою.
Один одного не хотіли бачити
І образ не змогли пробачити.
І от – чорна рамка.
Години чекання...
Немає? Не треба!
Вірила? Дурепа!
Чорна рамка...І все... І ні слова...
Звук не порушить тишу самоти.
Забутись... Забутись... Скоріше б забутись!
Не йди. Молю. Прошу. Не йдииии…..
6. 03. 03
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=205864
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.08.2010
автор: Ardoss