Знову, знову і знову,
Відкриваю в темноті двері -
Загублене слово, пролітаю над простором стелі,
Зачиняются сімома замками
Кляті в серці двері.
Ілюстрації сьогодення закреслюю олівцем,
Вбиваю своє майбутнє ховаючи себе живцем,
Відриваю шматочок надії,
Відлітаю у простір своєї мрії...
Згортаю негаразди в печінку,
Збираю життя картинки, клітина до клітинки.
Заздалегідь розправив крила,
Я футуристичний корабель,
Мої ілюзії - мої вітрила...
Складаю пазли свого життя,
По кроку іду в майбуття,
Ковтаю себе мов Алукард,
Сміюсь всім в обличчя,
Такий собі зухвалий гад...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=205955
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 14.08.2010
автор: PROMETEUS