Розлилося на скатерку вино,
Малюючи на ній чудові форми.
Я згадував було чи не було,
Чекаючи свій потяг на платформі...
Як пронеслись вагони в синю даль
З віконечками схожими на хмари.
На мить мені розвіялась вуаль…
Я бачив мрію, крізь крихкі примари.
Але не в тім життя моє було,
Щоб крізь примари розглядати мрію.
Я знову лив на скатерку вино,
Щоб хоч на мить побачити надію...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=206020
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.08.2010
автор: Віктор Нагорний