Чайками небо убралось,
Пісок і чужі сліди.
Вибач, що знову не склалось,
І вкотре треба іти.
Вибач, що хвилі холодні
До глибини душі,
До пустоти безодні,
Кохають чужі вірші.
Вибач, що сонце знову
Тікає за небозвід.
І з вітром свою розмову
Починає не "з", а "від".
Вибач, що чайка плаче,
І цілує твої сліди.
А я завтра тобі пробачу,
Бо сьогодні не сила йти.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=206087
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.08.2010
автор: ІлюзіЯ