На стіні вісить старий годинник
Стрілка рухається повільно
Поглинаючи впевнено час
В ногу з часом крокує людина
У руці тримає мобільник
Він тепер за годинника в нас
Десь на полі пасуться коні
Нам покаже в кіно телебачення
На авто до них можна доїхати
Нам екран замінив підвіконня
Таж картинка – немає значення
І фреоном нам добре дихати
Не страждаємо ми від кохання
Плачем дивлячись серіали
Там два кроки пішки в принцеси
Прості відповіді на питання
Знають ті в кого грошей валом
Вони звуть це життя прогресом
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=206092
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 15.08.2010
автор: MC_Yorick