Soбі

У  кватирках  чужих  життів  –  
Не  придуманих  реальностей
Заблукавши  посеред  днів,
Намагайся  не  впасти  в  крайності
І  у  цукрі  імбир  –  до  кави,
Нагадає  про  щось,  що  минуло
Геть  сміття  із  думок,  будь  ласкава
Не  вдавай,  що  мене  не  почула
І  не  схрещуй  на  спИні  рук
Не  придумуй  собі  обіймів,
Подави  в  собі  болю  звук,
Витри  очі  свої  майже  сині
Я  тобі  не  дозволю  упасти
В  небеса  підніму  за  руку,
А  захочеш  –  зумію  скласти
З  літер  імені  свого  розлуку

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=206103
Рубрика: Міська (урбаністична) поезія
дата надходження 15.08.2010
автор: neverknowsbest