Залоскочу чуприною твій спокій -
дрімати, грітись вже не час!
Відкрий для мене світ високий!
Напитись дай грайливих сплесків,
туманною завісою м"якою спеленай
і занеси до ідолів, під давні фрески...
Омий моє обличчя й ніженьки гарячі
водою з вікових джерел цілющих,
як вновнаречену і світлу й новозрячу.
Промов, чи пошепки, чи гучно, слово.
Згодуй вогню мене колишню, сіру,
вдягни у полотно величної любові!
Ступлю на землю, розіпнусь крилато.
Сьорбну з небес краплину вітру,
і нам доллю хмільного соку з винограду...
...Зіркове простирадло шарудить,
під тілом в"ється, мов барвінок...
Звершився світ - блаженна мить!..
19. 08.2010р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=206915
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.08.2010
автор: gala.vita