Ластівки злетіли в вирій
У краї далекі,
Зажурились, зазбирались
В дорогу лелеки.
Заховали в грудях тугу
З теплотою літа,
Щоб в далекім перелеті
Крила обігріти.
Заховали в густе пір*я
Запах Батьківщини,
Зажурились, зазбирались
В далеку чужбину.
Лиш вдихнули у легені
Рідного повітря,
Підставили дружньо крила
Попутньому вітру.
І зграйками, і ключами
Знімаються в небо,
Хоч не хочеться - та знають.
Що так воно треба,
Щоби вижити в цім світі,
До весни дожити -
Треба подихом свободи
Землю освіжити.
І принести із блакиті
Їй прагнення волі,
Щоб змогла Вітчизна-мати
Збороти недолю!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=206989
Рубрика:
дата надходження 20.08.2010
автор: Борода