ВОНА мені сьогодні подзвонила
Вона мені сьогодні подзвонила,
Сказала, що не може більше так.
Сказала, що вона – вона працює,
А я - ніхто, й в країні цій - кріпак.
Вона мене благала зупинитись,
Віддати, Україну тільки їй.
Та я на це не можу не дивитись,
Для мене Україна – є дім мій!
Дім - мій!
Дім - мій!
Дім - мій!
Дім - мій!
Для неї я лише робоча сила,
Для неї я є раб, простий кріпак,
"Забудь Вкраїну", - вона попросила,
Ти є - ніхто, і звуть тебе - ніяк.
Потім вона зайшла попити чаю,
Юрко, сказала робиш все не так.
Чому це кажеш, тебе ж не чіпаю?
Ти як родився уже був кріпак.
Навіщо вона все це говорила,
До мене це страшне слово "кріпак".
Чому вона сьогодні подзвонила?
Сказала - ні, а я хотів почути - так.
А я хотів почути так!
Хотів почути так!
Хотів почути так!
7.10.2009
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=207065
Рубрика: Літературна пародія
дата надходження 21.08.2010
автор: КРІПАКОС