Я знову плакала ввісні
твоїми темними словами,
своїми грішними думками.
А слід і досі вдалині.
Я знову йду кудись ввісні.
Між іншим по твоїх садах
колишніх трепетних блука,
вдивляючись в сліди чужі.
Я знов самую уві сні.
В твоїх наспіваних куплетах,
незручних, кинутих памфлетах...
А осінь йде вже по щоці.
Я знову плачу!!! Ти не смій
казати, що усе даремно!
І біль цей вирізаний кревно.
Не плач хоч ти тепер ввісні.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=207606
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.08.2010
автор: тепла осінь