Моя любов, ти зіркою сіяєш.
Лунаєш ти у співі солов’я
Та квіткою в саду ти проквітаєш.
Ти ангел мій любов моя.
Таких як ти на світі не буває,
Ти промінь сонечка, повітря і вода
Як сонечко у небі не гуляє
Приходить темна ніч, біда.
Якщо повітря зникне на хвилину
Людина гине. Гину так і я.
І без води живої теж я гину,
А ти повітря і вода моя.
Ти можеш мучати або втішати,
Тримати відстань чи не помічати.
Я все приймаю, тільки прошу:
Ти живи, рости, мудрішай і цвіти
Коли стаєш зірками серед ночі
Моя душа стає уже твоя.
І не тому, що цього хтось так хоче
Тому, що цього хочу саме я.
Нічого більш не буду я казати
Тому, що задихаюся щодня.
Лише одне я можу нагадати,
Що ти повітря і вода моя.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=20761
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 21.11.2006
автор: Дейнека