Пора остаточно прокинутись, зиму взяти за барки,
напитись холодного чаю, відмовитись від кофеїну.
Можна блукати , вклоняючись равликам в парку
і малювати в блокноті чужу, незнайому людину.
Повертатись додому раніше і вперто когось чекати,
блокувати реальність, ЙОГО обіймати снігами.
Ще складати щось дивне зЕрнятками із гранату
і дивитись у небо, що всіяне густо слідами...
Пора остаточно прокинутись десь - з тобою,
дивитись на ніч, умостившись на підвіконні.
А можна залишитись в пам"яті просто ЧУЖОЮ
і гріти навмисне чиїсь зашкарублі долоні...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=207716
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.08.2010
автор: Biryuza