Художниця

Перший  сніг,  як  в  нашу  останню  ніч
У  квартирці  твоїй  на  Подолі:
Відгортав  ти  волосся  з  пліч  –
Я  гадала  в  умі  чи  ти  доля.
І  лилися  обійми  в  постелі,
І  гадав  ти,  твоєю  я  буду,
Я  ж  не  кину  своєї  пастелі  –
Навела  я  на  тебе  облуду.  

Перший  сніг  у  ніч  листопадову
Принесе  комусь  радості  жменю,
Я  ж  малюю  ніч  ту  і  згадую,
Як  ескізи  продерли  кишеню:
«Ти  піймав  мене  на  побрехеньці
Я  художниця,  а  не  політик,
І  грошей  в  мене  ледве  на  денці    
Та  й  не  люблю  я  зірвані  квіти.
Я  не  маю  квартири  у  посаг,
Я  не  з  Києва,  я  з  провінції,
Ну  скажи  ж  мені  врешті  «Досить!»
Чого  слухаєш,  як  відмінниця?»

Перший  сніг,  як  в  нашу  останню  ніч
У  квартирці  твоїй  на  Подолі:
Відгортав  ти  волосся  з  пліч,
А  я  знала  –  не  ти  моя  доля.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=207752
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.08.2010
автор: Юліяна