Так сонячно, дійсно тепло...
Літо захекалось,
втікати надумав останній тиждень.
А я і не гнатимусь...
Тебе попрошу
Випий зі мною кави, тулися ближче...
Тріщить під ногами цукрове
сірувато-оранжеве листя.
Недоречне моє зітхання
і зупинка моя невчасно, трохи...
Ти вийдеш, а я залишусь...
Торкнуся чужих плечима.
До скла масного припну свій погляд.
До неба чистого лише стрибок і...
я наважусь з тобою вийти...
З тобою вийти, разом ввійти,
торкати чужих своїми плечима,
і гортати білети,
і вітати знайомих.
Виринати з підземки,
запускати цілунки,
мов зміїв по вітру,
намотувать нитку,
аби не втікали у вирій
мої губи.
Твої зваби.
...загукає десь потяг.
гримнуть дверцята автівок,
брязнуть ключі у кишені,...Ми поруч.
Ми поруч...
26.08.2010р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=207798
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.08.2010
автор: gala.vita