Я там… була і більш туди не хочу,
Бо біль і розпач в пеклі тім панують.
Хвалити Бога ти прийшов тієї ночі
І демони мої тепер у кольорі малюють.
Їх чорні фарби розлились пурпурним -
«Гріхом прадавнім» поповзли по тілу,
Адже чужий ти – і це не є цензурним,
Та я ж сама тебе в ту мить хотіла.
Кохалась, плакала, жила й вмирала.
«Наркотик» твій пила до дна сама,
Та я тоді, пробач, не знала,
Що Пекло, це влаштовує сповна…
Я там…була і знову повернулась,
Закрила очі – зраджена, одна…
Та тільки дуже пізно схаменулась,
Ти просто знай – це все моя вина.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=207871
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.08.2010
автор: Ірина