Напій

В  одній  чашці  змішали  солодке  і  гірке.
На  вигляд  чорне,  кепське  і  гидке
Та  смак  ще  більше  дивовижний  за  вигляд
Ніби  тютюн,  та  ні  це  видно  попіл.
Зола  лишається  на  язику  і  на  зубах.
О  дивовижний  напій!
Дивовижний  смак,  запах,  колір,
А  саме  дивне  те,  що  цей  напій  дає.
Він  тамує  жагу,  він  прискорює  серце,
Він  підживлює  розум  і  манить  думки.
Двозначність  смаку:
Кому  солодку  чашку,  кому  гірку
Усі  задоволені,  щасливі  наполовину
Іншу  половину  займає  нещастя,  незадоволення.
Подвійний  зміст  сказаного  і  почутого
Заставляє  зробити  вибір  між  одним  та  другим,
Бо  третє  це  коли  вибір  відкладається
І  обставини  складаються  так,  що  мимоволі
Буде  зроблений  вибір  за  нас,  замість  нас
І  буде  не  солодко,  і  не  гірко,  а  буде  сіль…
Зволікання  з  вибором,  відкладається  на  потім,
Невизначеність,  сумніви,  невпевненість…
Ці  причини  породжують  наслідки,
Які  не  підлягають  виправданням,
Тобто  замість  свідомого  вибору  між  двома
Може  з’явитися  альтернативний  варіант
І  буде  не  солодко,  і  не  гірко,  буде  сіль…
Дивний  напій
Схиляє  до  дій,
Він  робить  певні  дива
І  сила  приходить  нова.
Та  не  довго  думки  напій  манить
Та  не  довго  смак  і  запах  бадьорить.
Усе  проходить  через  години
Усе  залежить  тільки  від  людини.
Напій  це  лиш  чорна  вода  і  не  більше
Вона  робить  комусь  ліпше,  комусь  гірше
Усе  залежить  від  сприйняття,
Нічого  не  вдієш  таке  життя.

2005

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=207878
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 26.08.2010
автор: sashassop