Мені тоскно без рим, як без тебе.
Чи я в тому винна,
Що в пітьмі поміж зір щось вишукую
Спрагло в собі?
Перед вами, слова, я схиляюсь,
Паду на коліна.
Тільки вам, блудникам,
Я кричатиму: «Браво! На біс!».
Ти не слухай мене,
В мене в думці снують теореми:
Я складаю у ряд
Ланцюжком цілу райдугу фраз.
І байдужа мені елітарна
Верхівка й богеми, -
У моїй голові кілька
Звуків, нетлінних крізь час.
Знаю, я не одна, хто живе
Цим натхненним дарунком:
Ти мені вибачай, що
Так мало для тебе віршів…
Я устами скріплю,
Мов чорнилом з папером, цілунком:
І це, мабуть, та мить,
Де мені забракує всіх слів.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=207888
Рубрика:
дата надходження 26.08.2010
автор: Halyna