Осінь. Осінь - вразливе дівчисько.
Не буди у мені несподіваний плач.
Відійди, заховайся подалі навмисне,
В моє серце тобі заходити зась!
Дайте крила мені відлетіти у вирій.
Цілуватися серед античних скульптур
І вдоволено гріти долоні і спину,
Виривати листки із старих партитур...
Накидайтесь на мене бурштинові зорі,
Накидайтесь на мене міріади очей.
Я закохана знову, я схвильована морем,
Я тобі вже відкрила сім всесвітніх дверей...
Так, я знаю. Пахне прстір росою і сіном,
Відкоркованим сонячним білим мускатним...
Хитро-мудро з-під брів засигналиш очима,
Наговориш дурниць. Компліментів армади.*
Наступають на мене
Твої хтиві хоробрі послапнці -
Величезні ковчеги знайомих долонь
У полон захопили зненацька.
Вже прокрались до серця, чатують на душу,
В коридорах думок вже пітніє жага...
...І яка тобі осінь?..
*Армада - большое соединение согласованно
действующей военной техники.
26.08.2010р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=207893
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.08.2010
автор: gala.vita