Кинути камінь у вікно, що навпроти і дивитись на смерть світла,
всі мої вигадані боги давно сплять і їм байдуже на світлі ночі.
Бачу, як сивий таксист ділить з янголом небо лише на літри
і при цьому сміється з своїх анекдотів, певно вмерти не хоче.
З янголами страшно зав"язувати дружбу, чекати в гості -
ти їм наливаєш кави, а на свято щось неодмінно міцніше.
Потім усе по сценарію - янголи плачуть і в постіль,
а ти підбираєш з підлоги пір"я і чуєш подихи тиші.
А на ранок вони зникають, не залишивши навіть записки-
лише розбите скло, недопалки й пір"я по всій кімнаті.
Не витримує мрія і я не витримую... тиску-
прилітайте сьогодні, запросим таксиста на party...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=207898
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.08.2010
автор: Biryuza