Я візьму сьогодні душу,
покладу її в нутро.
Своє серце теж примушу
битись швидше, ніж було.
Заплету косу по пояс,
хоч волосся до плеча.
А мій тихий , ніжний голос
закричить: «привіт дощам!»
Я змінюся не для тебе,
не для тебе посміхнусь.
Я сьогодні біла зебра,
чорним лініям помщусь.
Ще хвилинку – і готово.
(Не забудь купити хліб)...
Знаю, трішки не здорова...
...повернуся на обід!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=207916
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 26.08.2010
автор: Easy rain