Осіння журба

Віє  вже  осінній  вітер
Листя  пожовтіло  скрізь,
Сонце  скоро  спати  піде
В  сон  упаде  темний  ліс.

В  тому  лісі  є  хатина
Хлопець  там  один  живе.
Бо  залишила  дівчина
Хату  ту,  й  пропала  десь.

Він  шукає,  ночі  плаче
І  благає  Бога  він,
Поверни  її  неначе
Сон  що  сниться  кожну  ніч.

Та  все  марно,  все  пропало
Як  то  листя,  що  вже  впало.
Він  сумує  та  шукає,
Й  далі  Бога  він  благає.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=208037
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.08.2010
автор: Швабчук (Schwabchuk)