Колись у школі хлопці дарували дівчатам на 8-ме березня маленькі подаруночки. Цього разу то була косметика. Коли я заглянула у пакетик, то серед різноманітних помад і пудрениць, побачила жовтий лак. Я засміялася, бо що ж я з ним робити буду?! Однокласник тільки знизив плечима, мовляв, що поробиш. Той лак так і припадав пилом на поличці.
Якось, через кілька років, мені треба було зробити гарний манікюр. В інтернеті я знайшла картинки і вибрала один зразок. На диво, серед кольорів, які були потрібні, я побачила жовтий колір. Відразу згадала про жовтий лак. Манікюр вийшов на славу. Хто би міг подумати! А я колись сміялася із цього лаку кольору сонця!
Все в світі трапляється не просто так і деякі речі та поради, що на перший погляд здаються нам непотрібними, в майбутньому можуть принести користь. Тож не насміхайся із жовтого лаку, бо не знаєш, який колір тобі колись знадобиться!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=208039
Рубрика:
дата надходження 27.08.2010
автор: Зеленчук Галина