Панує злива за вікном, вирує в серці непогода...
Вона сьогодні є не з тим, не з тим! До чого тут природа?
Неначе крапелька дощу, по її серцю кров збігає
Чому, навіщо, що не так? Вона сама, сама не знає...
Напевно він її чекав, хоча були і інші плани…
Хіба моква, що за вікном, тепер залиже його рани?
Він пив хмільне сухо вино, кудись стривожено дивився,
Але сьогодні хтось чужий її цілунками напився.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=208117
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.08.2010
автор: Віктор Нагорний