Думки мов дерева - лисі і голі;
Завтра "учора" стане сьогодні.
Сьогодні як завжди чекаю на завтра,
І вітер питає: "Чи це того варто?"
Та відповідь блище в моєму обличчі:
Про те, що чекаю, що мене так кличе,
Про те, що як відчай у серці палає,
Що це конденцат від гарячого чаю -
Замерзлая пара в нічному морозі
Перлинами впала, а зовсім не сльози.
Про те, що без жалю штурмує мій розум...
Про те, що Тієсто... Про те, що знов осінь...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=208160
Рубрика: Міська (урбаністична) поезія
дата надходження 28.08.2010
автор: Бетельгейзе