Цикади за вікном
так плачуть тихо.
В житті пором
закривсь від лиха.
Зима в очах
так стогне грізно.
І все в руках
пішло. Вже пізно.
Десь там де рай
є Бог і Доля.
Десь милий Кай
десь Герда ходить.
Комусь Ромео
впліта в волосся
Брехню і ніч,
а ще колосся.
Джульєтта теж
в когось в обіймах.
А небо в беж
пливе снодійне.
А за вікном
цикади скачуть.
І де любов?
Там, де не плачуть...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=208263
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 29.08.2010
автор: тепла осінь