Постривай! Може, я ще сказала не все, що хотіла,
Іронічні слова мене душать у горлі. Нечесно
Дарувати мені найкоротшу дистанцію тіла, -
У той час, як в мені вже до тебе ніщо не воскресне.
Не зуроч! Може, будуть за тебе й не кращі. Готова
Ахіллесові п’яти будити від сну. Відчайдушно
Захлинаюсь від смутку. Чекаю не просто розмови,
А розмірених фраз, про які все замовчують душі.
Відпусти! Може, завтра я зможу піти і назавжди
Жалюгідний обман удушити. А раптом незряча
Добродійна мета. Я ключі заховаю від правди, -
тИ мене не знайдеш, а я більше тепер не заплачу.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=208269
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.08.2010
автор: Halyna