Осіння , прощальна печаль

Осіння  павутина  обплітає  дні,
Заквітли  айстри,  немов  зірки,
Прощаються  ластівки,  солов'ї,
Летять  за  вітром  в  теплі  краї.

Збирають  урожай  на  полях,
Чорніє  сиротою  земля  там...
Впорядковують  її  до  зими,
Сіють    хліба  озимі.

Лелеки  готуються  в  далеку  даль,
Крила  свої    в  небі  розминають,  
Над  хатами  курличуть,  літають,
Прощаються,  наганяють  печаль.

Хмари  збираються  в  отари,
Грозою  гримлять  їх  чвари,
Блискавка  проскакує  між  ними,
Скаженним  вогняним  змієм.

Плачуть,  ллють  ливнем  сльози,
На  спраглу  землю,  що  вже  в  знемозі  ...
Листя  дерев  вітром  розкуйовдило,
Від  того  дійства  повіяло  холодом.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=208372
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 29.08.2010
автор: Макієвська Наталія Є.