Забуду за рок і реп.
Як вирок кажу й зарок:
Мій герб із пейзажем верб.
В душі – український фольк.
Хто пісню бубнить нудну?
З стін падають мухи десь.
Співати? На шир грудну!
Радіти? На шир небес!
Щедріть на природний сміх.
Дожитись на власний вірш.
Людський первородний гріх
Пропить за останній гріш.
Молитись? Тоді за всіх:
Бандитів, злодюг, повій.
Пропить первородний гріх
За гріш кишеньковий. Свій.
І слухати рідний фольк –
Вкраїнський дзвінкий фольклор,
Як слуха голодний вовк
Вовчиць, вовченяток хор.
Хто пісню бубнить нудну,
Що аж підвиває пес?
Співати? На шир грудну!
Радіти? На шир небес!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=208495
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 30.08.2010
автор: СавчукМикола