Не на щоці застигла правда,
Лиш на руці твоїй печаль.
Горіла лампа мов як карма,
Вогнем із мрій за небо край.
Притихло все, та це все дарма,
І причаїлись миті давні,
Розбиті сни це їх тюрма.
Не дочекавшись того рано,
Пішла у даль моя душа,
Не притаманно їй це дано
Хто зна, що ти в мені знайшла
Можливо серце те що грало
Відкриту ноту за життя,
Та руки підняті з болота.
Вуста всміхаються тобі,
А тіло що пройшло по гротах
Повстане долею в ночі,
Миттєво рамки відкриває
Та розгортається на пні,
Чого б, зхотілося мені!!!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=208564
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 30.08.2010
автор: Voha