Я повертаюся туди
Куди волів не повертатись.
Я роблю те,
Чого давно вже не робив
Це дивно знову відчувати
Так ніби перший раз кохати.
Ті самі роблю помилки,
Що і раніше допускав,
Але тепер я можу виправити їх
Чого не міг робити я раніше.
Цей досвід треба довго набувати
Та досконалості ніхто не може мати.
Я визнаю, що це мені потрібно,
Адже без цієї писанини я ніхто.
Прагнучи відобразити свої думки,
Котрі ніяк не можуть зникнути,
Вони як вічний дощ, як вічне небо і зірки
Вони безсмертні, а я маю тільки виділені роки.
Цього достатньо, щоб бути щасливим
Цього вистачить, щоб жити і думати що все добре
Та все ж таки хочеться чогось більшого, ніж маєш.
Труднощі і потік бажань підвішують мрію в повітрі,
Вона як блискуча цяточка зависає,
А з часом різко затухає.
Я ніби маленька рибка в тісному акваріумі,
Я прагну з нього вибратись чим скоріше,
Але коли рибка вискочить з стікляних рамок
І впаде донизу, то без води вона загине.
Заплатити життям за мить свободи, за мрію
Я готовий, але вагаюсь зробити якусь дію.
Я далекий від життєвих турбот
Мене не хвилює те, що хвилює багатьох.
Я не думаю, що буде колись
Я знаю, що є тепер, що є зараз.
Не хочу заглиблюватись в спогади чи майбутнє планувати
Все іде своєю ходою я можу тільки спостерігати.
Я визнаю, що безсилий
Я прийняв обставини, які від мене не залежать,
Звичайно це безглуздо здаватися і вірити у випадок,
Але я більше не можу чинити інакше.
Я схиляюсь перед долею, вона в руках мене тримає
Я підкоряюсь задуму, бо хтось краще за мене життя знає.
Я повертаюся туди, куди волів не повертатись
Я роблю те, чого давно вже не робив…
Я заплачу, я можу засміятись
Я ніби був, я ніби є, я ніби жив…
2006
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=208779
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 01.09.2010
автор: sashassop