Закохана: нема де правди діти.
Закохана — і сонця ллються в хмари.
На дворі забавляються десь діти,
А тут мені на шару в кару з дару
Прийшла моя закоханість панічна,
Розхрещує думки у візерунки.
Вчуваю десь в середині магічність —
Закохана… — то найсолодший трунок.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=208834
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.09.2010
автор: Олександра Майданюк